Розум виник на Землі щонайменше двічі, і другий живе в океані

Якщо хочеш знати, який буває чужий розум, не обов’язково летіти в космос. Досить пірнути.

Восьминіг — це найближче до розуму з окремим походженням, що ми маємо. Останній спільний предок у нас із ним жив понад 500 мільйонів років тому й був чимось на кшталт плаского черв’ячка, без нічого, що можна було б назвати мозком. Усе кмітливе у восьминога — і все кмітливе в нас — постало вже після тієї розвилки, на двох гілках, які більше ніколи не перетнулися. Розум виник на цій планеті не раз. Він виник щонайменше двічі, незалежно, і друга його версія сидить у калюжі між камінням і дивиться на тебе.

І збудований він за зовсім іншим планом. У восьминога близько пів мільярда нейронів, але більшість із них не в голові. Вони розсіяні по руках, які вміють куштувати, вирішувати й тягнутися, не питаючи дозволу в центру. Це не так мозок із кінцівками, як розум, розмазаний по всьому тілу.

А ось що мене вразило. Дві настільки далекі одна від одної гілки не повинні б мати нічого спільного у своїй основі. Та коли у 2022-му дослідники зазирнули в мозок восьминога, вони побачили ті самі «стрибучі гени», що працюють і в нашому: рухливі шматки ДНК із родини LINE, активні саме в тій частці мозку, що відповідає за навчання, тобто у відповіднику нашого гіпокампа. А коли біологи прочитали геном восьминога, вони знайшли ті самі розрослі родини генів, які ми вважали суто хребетною ознакою.

Тобто еволюція провела цей дослід двічі, на протилежних кінцях тваринного світу, і потяглася по ті самі інструменти, щоб збудувати розум. Не тому, що ці гілки споріднені. А тому, що, можливо, саме цих інструментів він і потребує.

Ось що не йде мені з голови. Ми кажемо, що шукатимемо в галактиці інший різновид розуму, а тим часом один уже тут: дивиться на нас крізь прямокутну зіницю, розв’язує головоломки руками, працює на тих самих молекулярних хитрощах, що й ми, і має будову тіла, якої ми б нізащо не вигадали. Нам не довелося шукати прибульця. Ми ділимо з ним планету.